Узагальнення
практики застосування судом запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків трамання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства за 2008 рік
Право на свободу та особисту недоторканність - одне із найбільш значущих для людини. У Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У 2008 р.Чечельницьким районним судом у 13 випадках вирішувалось питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства.
В 10 поданнях ставилось питання про взяття особи під варту, за результатами розгляду яких, щодо 5 осіб – продовжено строк затримання до 10 діб, після чого щодо 1 особи затосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, у задоволенні 1 подання відмовлено і щодо 3 осіб – подання залишено без розгляду із закриттям провадження; до 4 осіб – застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту; 1 подання залишено без задоволення.
В 1 поданні порушувалось питання про заміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, в задоволенні подання судом відмовлено.
2 подання надійшло до суду про продовження строків тримання під вартою до 4 місяців, які повністю задоволені судом.
За період, що аналізується на 2 постанови суду про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту вносились апеляції прокуратури району, за результатами розгляду яких апеляційним судом Вінницької області одну апеляцію залишено без задоволення, одну – задоволено. Задовольняючи апеляцію, суд послався на хибність висновків суду першої інстанції, про те що слідстовм не надано доказів того, що підозрювана перебуваючи на волі, продовжуватиме злочинну діяльність.
1. Проведеним аналізом якості та обгрунтованості подань органів досудового слідства і дізнання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту встановлено, що в основному вони відповідають вимогам встановленим КПК та відповідними постановами Пленуму ВСУ, зокрема в них вказуються найменування органу, який вносить подання; дані про погодження подання з прокурором (у разі внесення його органом дізнання чи слідчим), прізвище, ім'я та по батькові особи, щодо якої вноситься подання; дата й місце її народження, посилання на обставини, зазначені у ст. 150 КПК; дані про злочин, у вчиненні якого особа підозрюється, обвинувачується, та його кримінально-правову кваліфікацію, час вчинення злочину та підстави для обрання запобіжного заходу, однак зустрічаються випадки неповного дотримання вищевказаних вимог. Загальним недоліком подань є відсутність дати затримання, недостатні мотивування та обгрунтування.
Так, слідчим в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області 28.02.2008 р. на адресу суду надіслано подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту Поліщука М.А. без зазначення його точної адреси місця проживання та часу затримання, дане подання погоджене не з прокурором, а заступником прокурора.
08.12.2008 року до суду надійшло подання слідчого СВ Чечельницького РВ УМВС України про обрання запобіжного заходу взяття під варту Капустяну В.І. В поданні вказано дату затримання підозрюваного без зазначення часу, а в обгрунтування подання наведено лише загальні поняття та припущення, зокрема про те, що «Капустян В.І. перешкоджатиме встановленню істини по справі, може ухилитись від слідства та суду». Дане подання погоджено з прокурором, що свідчить про неповну дієвість прокуроського контролю. Згода прокурора на внесення подання - одна з форм прокурорського нагляду, передбаченого п. 3 ст. 121 Конституції України і відповідно до ч. 2 ст. 1652 КПК прокурор зобов'язаний перевірити законність та обгрунтованість подання.
При внесенні подань до суду, органами дізнання та досудового слідства у всіх випадках були дотриманні строки їх внесення.
За період, що аналізується до суду надійшло одне подання, в якому ставилось питання про заміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту неповнолітнього Павленка С.А. , санкція статті за вчинений ним злочин передбачає позбавлення волі на строк до 3 років. Однак слідчим не було належно обгрунтовано у чому полягає винятковість даного випадку, не наведено причин за яких можна припускати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, у зв»язку з чим постановою суду в задоволенні цього подання відмовлено.
Загальними недолікоми та помилками, що допускаються органами дізнання, слідчими та прокурорами при зверненні до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є те, що у випадку погодження подання не прокурором, а особою, що виконує його обов»язки, суду разом з поданням не надається копія відповідного наказу.
2. Проведеним аналізом якості та обгрунтованості подань органів досудового слідства і дізнання про продовження строків тримання під вартою встановлено, що в основному вони відповідають вимогам встановленим КПК та відповідними постановами Пленуму ВСУ, зокрема в поданнях наводяться об»єктивні причини в силу яких необхідно продовжувати вищевказані строки та обставини, через які неможливо закінчити розслідування справи в частині доведеного обвинувачення.
Так, 16.04.2008 р. до суду надійшло подання ст. слідчого відділу СУ УМВС України у Вінницькій області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого за ст.115 ч.1 КК України Онищука О.М. Подання обгрунтовано тим, що строк утримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.04.2008 р., а по справі необхідно закінчити проведення судово-імунологічних, судово-цитологічних експиртиз, стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи, пред»явити обвинуваченому висновки експертиз та виконати інші невідкладні слідчі дії. Постановою суду від 16.04.2008 р. дане подання задоволено.
Іноді мають місце порушення строку звернення до суду з поданням відповідно до ч.2 ст. 165-3 КПК України.
Так, подання слідчого СВ Чечельницького РВ УМВС України про продовження строку тримання під вартою Челядника П.В. датоване 15.12.2008 р. до суду фактично надійшло 17.12.2008 р., тоді як строк тримання під вартою закінчувався 20.12.2008 р. Суд своєчасно розглянув подання і задовольнив його.
До недоліків, які допускають органи дізнання та досудового слідства слід віднести те, що не у всіх випадках у поданнях про продовження строку тримання під вартою вказуються точна дата і час закінчення строку тримання під вартою підозрюваного чи обвинуваченого.
3. При розгляді подань про обрання запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою судом в основному дотримуються вимоги кримінально-процесуального законодавства, з урахуванням роз»яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», зокрема при розгляді кожного подання ведеться протокол судового засідання, перевіряється чи поджено подання з прокурором, з'ясовується правомочність особи, яка погодила подання, обираючи підозрюваним, обвинуваченим запобіжний захід у вигляді взяття під варту, враховуються вимоги ст. 45 КПК щодо обов'язкової участі захисника при розгляді відповідних подань.
Важливе значення для повного, об'єктивного й оперативного розгляду подання про обрання запобіжного заходу має участь у судовому засіданні прокурора, оскільки суддя приймає рішення, вислухавши його думку. Випадки неявки прокурора до суду, при розгляді подань, в практиці суду за 2008 р. відсутні. Судді належним чином забезпечують право на захист, зокрема і у випадках передбачених ст.ст.45, 47 КПК України. При розгляді подань про взяття під варту або продовження строку тримання під вартою у 2008 році випадків призначення захисника судом не було.
Якість постанов судів про обрання запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою в основному відповідають вимогам кримінально-процесуального законодавства, з урахуванням роз»яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», зокрема щодо змісту постанови (ухвали), порядку оголошення та ін.
До суду надійшло одне подання (продовження строку тримання під вартою Челядника П.В.) з порушенням встановленого законом строку, яке своєчасно розглянуте і задоволене судом. Документи відповідного реагування суддею не вносились.
Судді дотримуються строків розгляду подання про обрання запобіжного заходу, передбачених ст.ст. 1652, 1653 КПК, як правило подання розглядаються в день їх надходження.
Судом при розгляді кожного подання дотримуються вимоги ст.ст.84 та 165-1 КПК України, однак не завжди роз»яснювався порядок оскарження постанови або ухвали.
Так, у постановах про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту Поліщука М.А. та Косеки В.О. суддею вказано лише, що апеляція може бути подана протягом трьох діб.
4. За період, що аналізується суддями винесено 5 постанов про продовження затримання підозрюваного чи обвинуваченого до 10-ти діб, в порядку ч.8 ст.165-2 КПК України. Головними підставами та обгрунтуваннями продовження затримання була необхідність додатково вивчити дані про особу затриманого чи з»ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, в тому числі наявність судимостей, детальний стан здоров»я, сімейні обставини, фактичне місце знаходження з часу оголошення особи в розшук.
_03_03.png)
