Якщо поглянути на загальну структуру цивільних справ, які щорічно розглядає Чечельницький районний суд, то одну з найбільших частин, становлять справи про продовження строку для прийняття спадщини. Однак, проаналізувавши обставини, в силу яких люди змушені були йти до суду з відповідними позовами, приходим до висновку, що в більшості випадків цього можна було уникнути, і як наслідок, уникнути витрачання коштів на правову допомогу юриста та сплату судового збору, який доречі в 2016 році у справах даної категорії становить 551 грн. 20 коп. Якщо порахувати сюди ще і суму коштів, яку позивач витрачає на переїзд та власне особистий час – виходить чималенька копійка.
При цьому, як пояснювали самі громадяни, головною передумовою звернення до суду із позовами про продовження строку для прийняття спадщини стало невірне розуміння норм чинного законодавства або непрофесійна консультація «юристів без диплому», оскільки після відкриття спадщини (день смерті особи) їм порадили чекати шість місяців і лише після спливу цього строку звертатись до нотаріуса.
Звісно, в такому разі нотаріус змушений відмовляти у вчиненні нотаріальної дії, оскільки для набуття права на спадщину спадкоємець має її прийняти не тільки встановленими законом способами, але і з додержанням встановлених законом строків.
Загальний строк для прийняття спадщини дорівнює шести місяцям і починає вираховуватися з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим згідно ст. 46 ЦК.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Якщо шестимісячний строк прийняття спадщини все ж таки було пропущено, спадкоємець має звернутися до суду. Цивільним кодексом України встановлено, що можливість призначення судом додаткового строку для прийняття спадщини залежить від того, наскільки поважними виявляться причини пропущення строку. Тому, при написанні позовної заяви, основну увагу потрібно приділяти саме причинно-наслідковому зв’язку між обставинами, які потягнули пропущення строку із самим фактом такого пропущення.
У населення часто виникають питання «Які причини пропущення строку для прийняття спадщини вважаються поважними?». Для того, щоб дати відповідь на це питання, необхідно звернутись до Листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування». У ньому зазначено, що суди вважають поважними такі причини пропуску строку для прийняття спадщини, як тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними рахуватимуться причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця.
Як правило, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як:
· юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини;
· необізнаність особи про наявність спадкового майна;
· похилий вік;
· непрацездатність;
· незнання про існування заповіту;
· встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
· невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
· відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
· несприятливі погодні умови.
Отже, будьте надзвичайно уважні. Вчасно звертайтеся до кваліфікованих фахівців за юридичною допомогою. Адже, недбалий підхід до даного питання може призвести до значних витрат або взагалі унеможливити отримання спадщини.
Керівник апарату Сергій Лемець
_03_03.png)
