Аналіз
питань, що потребують роз’яснення при застосуванні норм КУпАП
Відповідно до ч. 2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Для цього необхідно спілкуватися з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, а відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто, посадова особа, яка накладає адміністративне стягнення, не мотивує чому саме такий вид стягнення і т. д., що являється підставою для скасування цієї постанови, тому вважаємо, що це питання потребує роз’яснення Пленуму Верховного Суду України.
Потребують роз’яснень і питання застосування положень статтей 265-1, 294 і 321-1, 308 КУпАП.
Так, ст. 265-1 КУАП передбачено можливість вилучення працівниками ДАІ посвідчення водія до набрання законної сили постанови у справі про адміністративне правопорушення, в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Приймаючи до уваги, що в даний час такий Порядок відсутній, при розгляді справ даної категорії виникає питання, де саме має зберігатись посвідчення водія до вирішення питання по суті.
Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора (10 днів з дня винесення постанови), за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 КупАП. Разом з цим, відповідно до ст. 321-1 КУпАП постанова суду (судді) про застосування громадських робіт надсилається на виконання органу Державного департаменту України з питань виконання покарань не пізніше наступного дня після її винесення. Таким чином, між вищевказаними положеннями існує невідповідність, яка потребує законодавчого врегулювання.
Потребує роз’яснень Пленуму Верховного Суду України і положення ст. 308 КУпАП щодо стягнення подвійного розміру штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, при примусовому виконанні постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення. Адже змінювати своє рішення після розгляду справи самостійно суд не може, а відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Також потребує роз’яснення положення ч.3 ст.130 КУпАП щодо оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки при розгляді справи даної категорії виникають питання, який саме транспортний засіб підлягає вилученню, зокрема той яким особа керувала під час вчинення адміністративного правопорушення чи будь-який інший автомобіль, який знаходиться у її власності?; яке рішення повинен прийняти суд якщо дії, передбачені ч.3 ст. 130 вчинені особою, яка керує автомобілем на підставі доручення.
_03_03.png)
