flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Наказне провадження в цивільному процесі

27 серпня 2018, 13:49

Наприкінці 2017 року Президентом України підписано Закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Нові редакції кодексів набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Зміни торкнулись і наказного провадження, яке є особливим видом цивільного судочинства та спрямоване на вирішення справ судом про стягнення з боржника грошових коштів на підставі заявлених вимог. Даний вид провадження базується на видачі судового наказу, який провадиться без судового розгляду, що в свою чергу сприяє швидкому захисту безспірних прав особи .

Як і колись, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції відповідно до загальних правил підсудності.     

Нововведеннями, зокрема є те, що судовий наказ може бути видано якщо, заявлено вимогу про стягнення:

  1. Середнього заробітку за час затримки розрахунку;
  2. Заборгованості (до юридичної особи або до фізичної особи – підприємця) за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладений у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту – ЦПК України)).

Змін зазнали форма та зміст заяви про видачу судового наказу, для прикладу, для:

  • юридичних осіб – необхідно зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
  • для фізичних – реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника за його наявності, або номер і серію паспорта заявника та боржника, а також офіційні електронні адреси та інші дані, які ідентифікують боржника, якщо вони відомі заявнику.

Також заявник повинен зазначати перелік доказів, якими він обгрунтовує обставини, на яких безпосередньо грунтуються його вимоги.

До заяви, відтепер, потрібно додавати копію договору (в письмовій або електронній формах), за якою пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Заявник отримав право відкликати заяву про видачу судового наказу, але до того як її розгляне суд.

Варто зазначити, що у новій редакції ЦПК України відсутні підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, натомість встановлені лише підстави для відмови у видачі судового наказу, як-от:

  • якщо заява про видачу судового наказу подана з порушеннями вимог щодо форми і змісту та/або особою, яка не має процесуальної дієздатності, вказану заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
  • з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою;
  • судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
  • із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
  • заяву подано з порушенням правил підсудності (ст. 165 ЦПК України).

Важливими нововведеннями є зміна та встановлення строків, зокрема:

  • про відмову у видачі судового наказу суддя зобов’язаний постановити ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви (ч. 2 ст. 165 ЦПК України);
  • інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду (ч. 6 ст. 165 ЦПК України);
  • суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, – протягом п’яти днів з дня отримання судом у передбаченому законодавством порядку, інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника (ч.1 ст. 167 ЦПК України);
  • відтепер боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків визначених у ЦПК України (ч. 1 с. 170 ЦПК України);
  • у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили (ч.1 с. 172 ЦПК України);
  • суд протягом п’яти днів з дня набрання судовим наказом законної сили надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого судового наказу в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, стягувачу на його офіційну електронну адресу або рекомендованим чи цінним листом у разі відсутності офіційної електронної адреси (ч.1 с. 172 ЦПК України).

Необхідно зазначити, що надалі розгляд справ у наказному провадженні буде проводитись без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Ставка судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу станом на січень 2018 року становить 176,20 грн. А за подання заяви про скасування судового наказу, судовий збір становить 88,10 грн. Важливим є те, що у разі відмови у видачі судового наказу чи скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Отже, із прийняттям нової редакції Цивільного процесуального кодексу України чимало змін зазнало наказне провадження. Вважаємо, що такі нововведення спрощують отримання судового наказу і сприяють ефективнішому функціонуванню цивільного процесу. Однак, які в подальшому будуть результати ми зможемо спостерігати лише з плином часу.

 

 

Секретар суду                                                                                        Н.В. Демченко