Стягнення аліментів - зміни в законодавстві !

    08 липня 2017 року набрав чинності Закон України № 2037-VІІІ від 17.05.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів».

Даним Законом, шляхом внесення змін до Кодексів України – Сімейного та Цивільного процесуального, Закону України «Про судовий збір», суттєво змінено порядок та розмір стягнення аліментів.

     Зміни торкнулися, зокрема, наступного:

1. Змінено правовий режим аліментів: відтепер аліменти є власністю дитини. Неповнолітня дитина має право самостійно їх отримувати і розпоряджатися ;
2. Збільшено мінімальний розмір аліментів з 30 до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
3. Доповнено перелік обставин, що надають суду право при вирішенніпитання про поділ спільного майна подружжя, відступити від засад рівності часток подружжя, ухиленням одного з подружжя від участі в утриманні дитини;
4. Надано стягувачу аліментів виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів;
5. Доповнено перелік обставин, що впливають на визначення розміру аліментів. Зокрема, суд бере до уваги наявність рухомого, нерухомого майна, грошових коштів у платника, його витрати, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи;
6. Надано право тому з батьків або іншому законному представнику дитини, разом з яким вона проживає, звернутися до суду в порядку спрощеного наказного провадження з заявою про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

(Суть наказового провадження у порівнянні із стандартним зверненням до суду із позовом (позовне провадження) полягає у значно спрощеному та більш оперативному розгляді питання по суті. Так після прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження судовий наказ по суті вимог видається судом у триденний термін. Сам судовий наказ видається без виклику заявника, боржника та інших осіб, а також без проведення судового засідання.

У випадку вимоги стягнення аліментів у вищенаведених розмірах, звертатися до суду тільки з заявою про видачу судового наказу. При цьому у разі вимоги стягнення аліментів у розмірі іншому ніж зазначений в ст.ст. 183,184 СК України, до суду необхідно звертатися тільки з позовною заявою.

Новим Законом боржник, у разі стягнення з нього аліментів за судовим наказом, не має права звертатись до суду з заявою про скасування судового наказу. Натомість в ньго є право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.) ;

7. Запроваджено нові правила визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу). За загальним правилом заборгованість за аліментами визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за період стягнення, як в Україні, так і за кордоном. Якщо ж платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, є фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування або одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, заборгованість визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості;
8. Заборонено зупиняти провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною;
9. Запроваджено відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину. На вимогу одержувача платник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми;
10. Врегульовано порядок розрахунку заборгованості за аліментами. Одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості;
11. Встановлена альтернативна підсудність у справах про оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення. Одержувач має право звернутися з позовом як за своїм, так і за місцем проживання або перебування відповідача;
12. Звільнено від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.