І. Загальні положення
1.1. Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
1.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Чечельницького районного суду Вінницької області (далі – Правила внутрішнього трудового розпорядку) розроблено відповідно до статті 43 Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про державну службу" та інших нормативно–правових актів.
1.3. Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають внутрішній трудовий розпорядок працівників Чечельницького районного суду Вінницької області (далі – працівники суду), режим їх роботи, засади регулювання трудових відносин, умови заохочення працівників за сумлінну працю, відповідальність за порушення трудової дисципліни, та запроваджуються з метою вдосконалення організації праці, зміцнення трудової і виконавської дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності та якості роботи працівників.
1.4. Правила внутрішнього трудового розпорядку є обов’язковими для всіх суддів та працівників суду.
1.5. Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до працівників суду під розписку.
1.6. Для суддівправила внутрішнього трудового розпорядку встановлено з урахуванням вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", для державних службовців – з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу".
1.7. Метою цих правил є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками своїх трудових обов'язків.
1.8. Усі питання, пов'язані із застосуванням правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються керівництвом суду – головою суду, в разі відсутності (відпустка, відрядження, хвороба тощо) заступником голови суду, керівником апарату суду, в разі відсутності (відпустка, відрядження, хвороба тощо) заступником керівника апарату суду, в межах наданих їм повноважень, а у випадках, передбачених законодавством України, спільно або за погодженням зборів трудового колективу.
II. Порядок прийняття, переведення та звільнення працівників
Чечельницького районного суду Вінницької області
2.1. Призначення, переведення та звільнення суддівздійснюється відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Рішення про призначення кандидата на посаду судді вперше строком на п’ять років приймається Президентом України та оформлюється Указом.
Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення Присяги судді за змістом, визначеним в статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформлюється постановою Верховної Ради України.
Суддя звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п’ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції. Порядок звільнення судді з посади, передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Голова суду на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади видає відповідний наказ, з яким суддя ознайомлюється під розписку.
В день звільнення, консультант з кадрової роботи, зобов’язаний видати судді його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов‘язковим посиланням на відповідну норму закону.
2.2. Керівника апарату суду та заступника керівника апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області за поданням голови суду, а в разі його відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – заступника голови суду.
2.3. Призначення на посади та звільнення з посад працівників апарату суду здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про державну службу", Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Кодексу законів про працю України, Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 14.03.2011 №25, із внесеними змінами та доповненнями.
2.4. На посади працівників апарату суду – державних службовців призначаються особи на конкурсній основі, крім випадків, коли законодавством України передбачено інше.
Просування по службі працівника апарату суду – державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, може здійснюватись за рішенням керівника апарату суду без конкурсного відбору.
2.5. Під час призначення на посади громадяни зобов‘язані подати:
1)паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
2)трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;
3)документи про освіту, науковий ступінь, вчене звання тощо;
4)довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;
5)довідку з попереднього місця роботи про використання відпусток (для осіб, які приймаються на роботу в порядку переведення);
6)документи про пільги;
7)інші документи, передбачені чинним законодавством України, а також копії цих документів.
Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.
Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім вище перелічених документів, зобов‘язані подати ще й такі:
1)заяву про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби;
2)заповнену особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками;
3)дві фотокартки розміром 4 х 6 см;
4)декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за попередній рік;
5)медичну довідку про стан здоров’я за формою встановленою МОЗ України;
6)документи про підвищення кваліфікації та їх копії (за наявності);
7)направлення на роботу (для магістрів державного управління і випускників вищих навчальних закладів) у разі, якщо таке направлення видавалось.
2.6. Забороняється вимагати від особи, яка приймається на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.
2.7. Призначення на посади працівників апарату суду здійснюється за наказом керівника апарату суду, а в разі його відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – за наказом заступника керівника апарату суду.
Разом із заявою про призначення кандидат на зайняття посади державного службовця надає письмову згоду на проведення щодо нього спеціальної перевірки відповідно до Указу Президента України № 33/2012 від 25.01.2012 р., а в разі конкурсного добору така згода подається протягом трьох днів із дати одержання кандидатом повідомлення про результати конкурсу.
У разі ненадання кандидатом згоди спеціальна перевірка стосовно нього не проводиться і питання щодо його призначення або підготовки подання для призначення на відповідну посаду не розглядається.
Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду, а в разі його відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – заступником керівника апарату суду за поданням судді.
2.8. При прийнятті на роботу може бути обумовлене випробування з метою перевірки професійного рівня і ділових якостей, відповідності працівника займаній посаді та роботі, що йому доручається виконувати. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.
Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців. Термін випробування зазначається в наказі про прийняття на роботу працівника.
Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування. Трудовий договір з ним може бути припинений лише на загальних підставах.
З наказом про прийняття на роботу консультант з кадрової роботи ознайомлюєпрацівника під розпис. Копія наказу в триденний термін з дня його підписання надсилається у відділ планово –фінансової діяльності, обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області для проведення відповідних нарахувань.
2.9. Громадяни України, які вперше призначаються на посади державних службовців приймають Присягу державного службовця та їм присвоюється ранг державного службовця в межах відповідної категорії посад. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Особам, призначеним на посади державних службовців з установленням випробування, ранги присвоюються з урахуванням його результатів.
2.10. Днем початку виконання працівником своїх службових обов’язків є день, дата якого зазначена в наказі суду.
2.11. До початку роботи керівництво суду – голова суду, а в разі відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – заступник голови суду, керівник апарату суду, а в разі відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – заступник керівника апарату суду, кожен в межах своєї компетенції, зобов‘язані:
1)роз'яснити працівнику його права, обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;
2)ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією під розпис;
3)визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
4)проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.
2.12. На осіб, які пропрацювали понад п’ять днів, оформляються трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.
Трудові книжки суддів та працівників апарату суду, як документи суворої звітності, зберігаються у консультанта з кадрової роботи. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок суддів покладається на голову суду, щодо трудових книжок працівників апарату суду – на керівника апарату суду.
2.13. Припинення трудових відносин з працівником може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством.
2.14. Працівник апарату суду має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника апарату суду письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов‘язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.
У разі, коли заява працівника апарату суду про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), трудовий договір повинен бути розірваний у строк, про який просить працівник.
2.15. Розірвання трудового договору з працівником апарату суду з ініціативи керівника апарату суду допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України.
2.16. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється згідно з положеннями Закону України "Про державну службу", а саме:
1)порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4);
2)недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16;
3)досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі (стаття 23);
4)виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12);
5)відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17;
6)неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13.
2.17. Припинення трудового договору з працівником апарату суду оформляється наказом керівника апарату суду, який оголошується працівникові під розписку.
2.18. Зміна керівників Чечельницького районного суду Вінницької області не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім помічників суддів.
2.19. При звільненні працівник зобов’язаний повернути службове посвідчення.
2.20. В день звільнення консультант з кадрової роботи зобов‘язаний видати працівнику його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення та провести з ним остаточний розрахунок. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов‘язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.
2.21. Невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником апарату суду.
Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не може перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000р. № 950.
Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, такий наказ скасовується.
III. Основні обов'язки і права працівників
3.1. Суддя зобов’язаний:
1)своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2)дотримуватися правил суддівської етики;
3)виявляти повагу до учасників процесу;
4)додержуватися присяги судді;
5)не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
6)дотримуватися вимог щодо несумісності;
7)виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";
8) подавати щороку до 1 квітня за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Суддя, призначений на посаду судді вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку у Національній школі суддів України. Суддя, який обіймає посаду судді безстроково, проходить двотижневу підготовку у Національній школі суддів України не менше, ніж один раз на три роки.
3.2. Працівники суду зобов’язані:
1)додержуватися Конституції України та інших актів законодавства України;
2)сумлінно, своєчасно і точно виконувати свої службові обов'язки, рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників; проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи; діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу;
3)виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;
4)шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби; сприяти створенню сприятливого психологічного клімату у колективі;
5)зберігати інформацію, що становить державну таємницю, не розголошувати відомості про громадян, що стали їм відомі під час виконання обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до чинного законодавства не підлягає розголошенню;
6)забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;
7)використовувати міжміські телефонні розмови лише в службових цілях;
8)постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;
9)виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки; суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) суду.
10)не брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України, державної служби, ускладнюють роботу суду;
12)не вчиняти дії, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища, з корисливою метою, а також діяння, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними; не виявляти упередженість або прихильність до будь-якого підприємства, установи, організації, органу, об’єднання громадян або конкретної особи всупереч інтересам служби;
13)своєчасно подаватиконсультанту з кадрової роботи відомості про зміни, що відбулися у працівника (зміни прізвища, складу сім’ї, зняття з військового обліку, підвищення кваліфікації тощо), заяви та службові записки для підготовки проектів наказів з особового складу, негайно повідомляти керівника апарату про причину відсутності на роботі, в тому числі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
14)виконувати інші обов’язки відповідно до чинного законодавства України та доручення керівництва суду.
3.3. Державні службовці суду підлягають атестації та щорічному оцінюванню виконання покладених на них завдань та обов’язків у встановленому порядку.
3.4. Права судді, пов'язані із здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальними та іншими законами.
Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду в порядку, встановленому законом. Судді можуть утворювати об'єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня.
Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку
3.5. Працівники суду мають право:
1)користуватись правами та свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України і законами України;
2)на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, працівників суду та інших осіб;
3)на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який їм присвоюється, якості виконання своїх обов’язків, досвіду та стажу роботи;
4)на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов’язків;
5)вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку працівника, звинувачень або підозри;
6)на здорові, безпечні та належні для високоефективної роботи умови праці;
7)на соціальний та правовий захист;
8)вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;
9)захищати свої законні права та інтереси, при потребі в судовому порядку.
3.6. Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник апарату суду за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими керівником апаратц, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.
IV. Основні обов’язки керівництва суду
4.1. Голова та керівник апарату суду, кожен в межах своєї компетенції, зобов'язані:
1)неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства України про працю;
2)під час прийняття на роботу роз’яснити працівнику його права і обов’язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;
3)належним чином організувати працю та забезпечити кожному робоче місце, створити здорові та безпечні умови праці;
4)забезпечувати працівників необхіднимою для роботи технікою, матеріалами і приладдям;
5)затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника суду;
6)контролювати виконання вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, створювати умови для зацікавленості у результатах особистої праці, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;
7)постійно вдосконалювати організацію роботи суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності;
8)створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;
9)забезпечувати вимоги охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки;
10)забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки працівників.
V. Робочий час і його використання
5.1. Робочий час – це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку суду повинен виконувати свої службові обов’язки.
Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.
5.2. Для працівників суду встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею. Тривалість робочого часу працівників суду становить 40 годин на тиждень за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.
У випадках, передбачених статтею 56 Кодексу законів про працю України, окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.
5.3. Графік роботи:
Початок роботи – 8 годин 00 хвилин;
Перерва на обід – з 12 годин до 12 годин 45 хвилин;
Закінчення робочого дня – 17 годин 00 хвилин (16 годин 00 хвилин в п’ятницю)
Перерва не включається в робочий час. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.
Залишати робоче місце в робочий час дозволяється лише у виключних випадках і за обов’язкового погодження із суддею, з яким державний службовець працює відповідно до внутрішнього розподілу обов’язків та керівником апарату. В іншому разі дії працівника кваліфікуються, як порушення трудової дисципліни, а в разі відсутності на роботі більше трьох годин – як прогул.
Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 Кодексу законів про працю України, тривалість робочого часу скорочується на одну годину. Ця норма поширюється на випадки перенесення в установленому порядку передсвяткового дня на інший день тижня з метою об’єднання днів відпочинку.
5.4. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом голови суду або керівника апарату суду, кожного в межах своєї компетенції.
Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до чинного законодавства.
Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівника апарату суду, а в разі його відсутності (хвороба, відпустка тощо) – заступника керівника апарату суду з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.
5.5. Суддям та працівникам апарату суду надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України та затвердженого графіку. Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів суддів та працівників апарату суду і можливості їх відпочинку та затверджується керівництвом суду на кожен календарний рік. Графік доводиться до відома працівників суду під підпис.
Щорічна основна відпустка може надаватись частинами, за умови, що її основна безперервна частина становитиме не менше 14 календарних днів.
5.6. Працівникам апарту суду – державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально – побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати.
5.7. Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів
Працівникам апарату суду – службовцям надається щорічна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально – побутових питань.
Іншим працівникам апарату суду надається щорічна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Працівникам суду надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до статті 19 Закону України "Про відпустки".
За сімейними обставинами працівнику може надаватись відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 15 календарних днів на рік. Також у випадках, передбачених статею 25 Закону України "Про відпустки" працівникам суду надаються відпустки без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку.
5.8. Надання відпусток суддям, керівнику апарату суду, заступнику керівника апарату суду оформляється наказом голови суду, а разі його відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – наказом заступника голови суду. Надання відпусток працівникам апарату суду оформляється наказом керівника апарату суду, а в разі його відсутності (відпустка, хворба, відрядження тощо) – наказом заступника керівника апарату суду.
5.9. За рішенням керівника апарату суду, а в разі його відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – заступника керівника апарату суду, в зв’язку з виробничою необхідністю, державні службовці можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.
Відкликання із щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України.
У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
5.10. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчаннямта вільні від роботи дні, відповідно до глави 14 Кодексу законів про працю України та розділу 3 Закону України “Про відпустки”.
VI. Заохочення за успіхи в роботі
6.1. За сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов’язкіів, досягнення в роботі, а також до державних, професійних свят та ювілейних дат до працівників апарату суду можуть застосовуватись такі форми матеріального і морального заохочення:
1)видача грошової винагороди;
2)преміювання;
3)нагородження Почесною грамотою Державної судової адміністрації України;
4)Подяка Голови Державної судової адміністрації України;
5)Подяка начальника територіального управління ДСА в Вінницькій області;
6)нагородження Почесною грамотою Вінницької обласної державної адміністрації;
6.2. Заохочення працівників апарату суду здійснюється за поданням керівника апарату суду, а в разі його відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – заступника керівника апарату суду на ім’я начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області.
6.3. Заохочення керівника апарату суду та його заступника здійснюється за поданням голови суду, а разі його відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) заступника голови суду на ім’я начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області.
6.4. Державним службовцям за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов’язків видається грошова винагорода в розмірі та порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2003 р. №212.
6.5.За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
6.6. Про видання наказу про заохочення оголошується працівнику в присутності колективу і заноситься до трудової книжки працівника.
VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни
7.1. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових або службових обов’язків, порушення державним службовцем обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, перевищення ним своїх повноважень, а також скоєння вчинку, який порочить його як державного службовця або дискредитує судову систему України, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення:
1) догана;
2) звільнення з роботи.
Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.
7.2. До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
1) попередження про неповну службову відповідність;
2) затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
7.3. Одним із заходів дисциплінарного впливу до працівників апарату суду за порушення трудової дисципліни є повне або часткове позбавлення премії.
7.4. Дисциплінарні стягнення щодо працівників апарату суду застосовуються керівником апарату суду та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку у триденний термін з дня видачі наказу.
7.5. Перед застосуванням дисциплінарного стягнення керівник апарату суду, а в разі його відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – заступник керівника апарату суд відповідно до статті 149 КЗпП України повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт. Відмова працівника дати пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.
7.6. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
При виборі виду стягнення враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
7.7. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
7.8. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Державним службовцям, які мають дисциплінарні стягнення черговий ранг не може бути присвоєний протягом одного року з часу його накладання.
7.9. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником апарату суду у порядку, встановленому чинним законодавством.
7.10. Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді.
Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснює Вища кваліфікаційна комісія України.
До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани.
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за поданням Ради суддів загальних судів України.
Суддя може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного Суду України.
VIII. Порядок вирішення трудових спорів
8.1.Трудові спори, що виникають між працівниками і керівництвом Чечельницького районного суду Вінницької області розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
ІХ. Використання приміщень суду
9.1.Службові приміщення використовуються за функціональним призначенням. Відповідальність за використання приміщень покладається на керівництво суду.
9.2. Вхід у приміщення суду здійснюється у такому порядку:
– для працівників суду – за службовими посвідченнями з 07 години 30 хвилин;
– для фізичних осіб згідно з графіком прийому громадян головою і заступником голови суду, керівником апарату – за пред’явленим документом, що посвідчує особу – з 08 години 30 хвилин до 11 години 30 хвилин та з 14 години 00 хвилин до 15 години 30 хвилин.
– для осіб, які подають позовні заяви та інші матеріали – за пред’явленим документом, що посвідчує особу з 08 години 30 хвилин.
9.3. Вхід відвідувачів з великогабаритними речами (крім жіночих сумочок, барсеток, папок та портфелів) – обмежений. Ручний багаж великих розмірів, за винятком обладнання, що належить представникам преси, підлягає здачі на відповідальне зберігання у кімнату працівнику судової міліції.
9.4. Працівники судової міліції не несуть відповідальності за документи, коштовності, валютні кошти, що знаходяться у ручному багажі і не представлені охоронцеві.
9.5. Технічний персонал допускається у приміщення перед початком робочого дня з 06 години 00 хвилин і після закінчення робочого дня до 21 години 00 хвилин.
Х. Організація прийому громадян
10.1. В приміщенні суду на дошці оголошень вивішується графік прийому громадян головою суду, заступником голови суду, керівником апрату суду, а в разі його відсутності (відпустка, хвороба, відрядження тощо) – заступником керівника апарату суду.
10.2. Прийом громадян фіксується в спеціально заведених журналах та здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян" та Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 №68.
ХІ. Контроль за виконанням Правил внутрішнього трудового розпорядку та відповідальність за їх порушення
11.1. Контроль за виконанням Правил внутрішнього трудового розпорядку покладається на голову суду та керівника апарату суду.
11.2. Працівники Чечельницького районного суду Вінницької області за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на них цими Правилами притягуються до дисциплінарної і несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства (розділ VII цього Положення).
11.3. До громадян – відвідувачів суду, які допускають порушення цих Правил, можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зауваження;
2) випровадження з приміщення суду;
3) притягнення до відповідальності відповідно до чинного законодавства;
11.4. Пропускний режим входу до приміщення Чечельницького районного суду Вінницької області регулюється "Правилами пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів", затвердженим спільним наказом Державної судової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2005 № 102/765.
11.5. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Чечельницького районногосуду Вінницької області вивішуються у приміщенні суду на видному місці.
_03_03.png)
