Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Правовий аналіз судової практики
вирішення питань, пов’язаних з виконанням рішень
у цивільних справах
Чинним законодавством до компетенції суду віднесені численні питання, пов'язані із виконанням судових рішень, які розглядаються у порядку цивільного судочинства, що забезпечує захист прав й інтересів сторін та учасників виконавчого провадження, його законність і обґрунтованість.
За період, що аналізується Чечельницьким районним судом розглянуто 54 справи даної категорії, а саме:
видача дубліката виконавчого листа – 7;
поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання – 2;
вирішення питання про оголошення розшуку боржника – 5;
вирішення питання про примусове проникнення до житла – 4;
вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – 21;
заміна сторони виконавчого провадження – 15.
Як видно із діаграми наведеної вище, судом найбільше вирішувалось питань пов’язаних із тимчасовим обмеженням у праві виїзду за межі України та заміни сторони виконавчого провадження, разом з цим на розгляд суду взагалі не надходили справи щодо визнання мирової угоди в процесі виконання, вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до відповідного закладу, вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, визначення частки майна боржника та поворот виконання.
При розгляді питання про видачу дубліката відповідно до законодавства суд зобов’язаний перевірити чи не виконано рішення та чи не втратило воно законної сили. Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка “Дублікат”. Однак у випадку часткового виконання виникає питання чи змінювати у дублікаті загальну суму ? Вважаємо, що загальна у виконавчому листі змінюватись не повинна, оскільки це «дублікат», тобто повна копія. Часткове виконання повинно враховуватись в ході подальшого виконавчого провадження.
Незважаючи на те, що найбільше подань було про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, судом у всіх випадках було винесено ухвали про залишення без задоволення таких подань. В суді вироблена єдина практика, з врахуванням правової позиції Верховного Суду України, відповідно до якої державний виконавець повинен навести достатні докази, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від сплати боргу та яким чином заборона виїзду боржника за кордон вплине на виконання рішення
Оскільки подання розглядається судом за місцем знаходження органу ДВС, то є можливою ситуація, коли рішення ухвалив один суд, а подання розглянув інший. Очевидно, було б доцільним, щоб суд, який постановив ухвалу в порядку ст. 3771 ЦПК, направляв копію ухвали до суду, який ухвалив рішення, для долучення до матеріалів справи
Відповідно до ч. 2 ст. 3771 ЦПК суд зобов'язаний негайно розглянути питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України. Однак глава 6 ЦПК "Процесуальні строки", ст. 157 ЦПК, якою регулюється питання щодо строків розгляду справ, не містять такого поняття, як "негайний розгляд справи" та не розкривають його значення.
На нашу думку, встановлений строк розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження громадянина у праві виїзду за межі України є невиправдано скороченим, який практично важко виконати через процедуру повідомлення та своєчасного вручення судової повістки.
При розгляді справ щодо заміни сторони виконавчого провадження встановлено невідповідність норм ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), що регулюють дані правовідносини. Так, відповідно до ч.5 ст.8 Закону у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, тоді як ч.1 ст.378 ЦПК таким правом звернення наділяє лише сторони та державного виконавця.
В світлі даного аналізу слід звернути увагу також на те, що Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», питання оплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС чітко не врегулювано.
Загалом слід відмітити, що в суді вироблено єдині підходи до вирішення процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, завдяки чому суддями майже не допускаються помилки при розгляді справ даної категорії.
Cуддя В.С. Моцний
_03_03.png)
