Узагальнення розгляду кримінальних проваджень про злочини вчинені неповнолітніми, за 2013 рік та перше півріччя 2014 року

Узагальнення розгляду кримінальних проваджень

про злочини вчинені неповнолітніми,

за 2013 рік та перше півріччя 2014 року

Злочинність неповнолітніх – це серйозна проблема, оскільки суб’єктами вчинених злочинів є неповнолітні – по суті діти, які лише починають своє доросле життя.

За період, що аналізується Чечельницьким районним судом Вінницької області було розглянуто 4 справи, щодо неповнолітніх, 3 справи у 2013 році і одну – у 2014 році.

До кримінальної відповідальності притягнуто 5 осіб, одну особу жіночої статті і чотири – чоловічої. Всі підсудні були притягнуті до відповідальності за вчинення крадіжки, двоє неповнолітніх здійснили таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою. Предметом злочину були кошти, горіхи та молоде козеня. За вчиненні злочини одного неповнолітнього засуджено до реального позбавлення волі, оскільки той неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності, 4 звільнено від відбування покарання з випробовуванням. На час вчинення злочинів 1 особа не навчалась, 3 були студентами профтехучилищ і 1 школярем, вік підсудних у якому було вчинено злочини становив від 14 до 17 років. Більшість засуджених підлітків, а саме 4 – вчинили злочин вперше.

Із матеріалів кримінальних проваджень випливає, що вікові особливості неповнолітніх значно впливають на мотивацію їхніх вчинків. Такими особливостями є: недостатній життєвий досвід; схильність до наслідування; вплив на них оточуючих, особливо дорослих осіб; бажання показати себе самостійним і намагання звільнитися від контролю та опіки з боку батьків, вихователів; специфічне трактування таких понять, як сміливість, чесність, дружба; неправильна оцінка конкретних життєвих ситуацій; недостатній розвиток, а інколи і повна відсутність критичного ставлення до своїх вчинків, вчинків інших. Ці особливості підлітків потрібно враховувати слідчим і суддям, на яких покладено обов’язок здійснювати провадження справ про злочини неповнолітніх.

Значною мірою сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми такі обставини, як безконтрольність з боку батьків, відсутність профілактичних заходів у роботі з «важкими» підлітками, їх незайнятість, вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, проблеми в сім’ях, безробіття батьків і відсутність у них коштів на утримання дітей.

Матеріали кримінального провадження стосовно неповнолітніх з дотриманням встановлених строків  розглядаються суддею Гарник М.С., яка є уповноваженою на їх розгляд відповідно до ч.10 ст.31 КПК України.

Разом з цим, зборами суддів було прийнято рішення, що в разі тривалої відсутності судді Гарник М.С., уповноваженими на розгляд даної категорії справ є інші відповідні судді, а тому за період, що аналізується 2 провадження щодо неповнолітніх було розглянуто суддею Моцним В.С..

У всіх кримінальних провадженнях, стосовно осіб, які підозрювались або обвинувачувались у вчиненні кримінальних правопорушень у віці до 18 років, з моменту встановлення факту неповноліття забезпечувалась обов’язкова участь захисника

Відповідно до статті 44 КПК України, якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник.

При проведенні даного узагальнення було встановлено, що мали місце випадки відібрання пояснень у неповнолітніх до повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення без залучення законного представника.

Таким чином, на досудовому слідстві гарантії прав неповнолітніх в частині залучення законного представника дотримуються лише при проведенні слідчих дій, а не процесуальних -  що є більш ширшим поняттям. В більшості випадків судді на ці порушення не реагують.

Питанням вивчення слідчих і процесуальних дій присвятили низку робіт учені-процесуалісти і криміналісти, однак єдиних критеріїв розмежування не вироблено.

Оскільки відмінність між слідчими і процесуальними діями є, вважаємо за потрібне посилити їх законодавчу регламентацію. Така потреба є і у визначенні в КПК чіткого переліку дій, які є процесуальними, так як це, наприклад, зроблено в Митному кодексі, стаття 508. Згідно даної статті  опитування осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності є процесуальною дією.

Допит неповнолітньої особи на досудовому слідстві проводиться у присутності законного представника, однак педагог або психолог залучаються не завжди. Відповідно до протоколів допит неповнолітнього, як правило триває менше однієї години.

Матеріали узагальнення свідчать про дотримання суддями вимог кримінального процесуального законодавства щодо участі у судовому розгляді представників служби у справах неповнолітніх і міліції у справах неповнолітніх.

Слід зазначити, що такий підхід до розгляду справ про злочини, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, дає позитивний результат, оскільки участь представників служб у справах неповнолітніх сприяє всебічному з’ясуванню даних про особу неповнолітнього, виявленню причин і умов, що призвели до вчинення злочину, дослідженню умов, у яких виховувалась чи навчалась ця особа.

В більшості випадків судді при розгляді справ даної категорії зобов’язують службу у справах дітей на підставі Закону України «Про органи і службу у справах дітей та спеціальні установи для дітей» надавати інформацію у формі «звіту про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх» про особу неповнолітнього (відомості, що характеризують неповнолітнього, його поведінку у повсякденному житті, як до так і після вчинення кримінального правопорушення, середовище в якому він зростає, навчається, коло осіб з яким спілкується тощо) в тому числі й з урахуванням відомостей, отриманих від регіонального представництва кримінальної міліції у справах дітей.

Судді дотримуються вимог щодо участі у судовому розгляді представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей. Представники служби справно являються в судове засідання.

Всі судові провадження за період, що аналізується за участю неповнолітнього здійснювались у відкритому судовому засіданні. Кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи здійснюється невідкладно і розглядається в суді першочергово.

Незважаючи на положення статей 135 та 489  КПК України мають місце випадки, коли повістка про виклик, виписується на сп’я та вручається самому неповнолітньому, а не його  батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику.

За період, що аналізується справи даної категорії в апеляційному порядку не оскаржувались.

Приймаючи до уваги, що ч.3 статті 349 КПК України не містить виключень і зазначає про можливість розгляду кримінального провадження за так званою «скороченою» процедурою, а главою 38 КПК практично передбачено ряд особливостей розгляду кримінальних проваджень про обвинувачення неповнолітніх, які потребують дослідження відповідних доказів, виникає питання: - «Чи можливо розглядати кримінальні провадження щодо неповнолітніх без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються ?»

Голова суду                                     М.С. Гарник

Керівник апарату                                      Сергій Лемець