Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення по ст.130 КУпАП Чечельницьким районним судом Вінницької області за 2018 рік

Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні
правопорушення по ст.130 КУпАП Чечельницьким районним судом
Вінницької області за 2018 рік

Чечельницьким районним судом Вінницької області на виконання плану роботи суду помічником судді Овчар А.Б. проведено узагальнення судової практики судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП за 2018 рік .

Згідно ст.221 КУпАП справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП підвідомчі районним, районним в містах, міським чи міськрайонним судам.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В 2018 році в провадженні Чечельницького районного суду Вінницької області перебувало 44 справи про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 КУпАП, з яких: 10 справ повернуто, 6 з них для належного оформлення; розглянуто - 33 справ; закрито провадженням -12 справ.

Розглянуто судом справ щодо 33 осіб в тому числі:

• на 21 особу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу;
• по 12 особам провадження в справі закрито, з яких: по 2-х особах передано матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу; щодо 7 осіб із-за відсутності події і складу адміністративного правопорушення та 3 осіб із-за закінчення строку накладення адміністративного стягнення. В апеляційному порядку справи не переглядалися.

Як свідчать опрацьовані у ході проведення узагальнення матеріали справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, суддя при їх розгляді: неухильно дотримувався вимог ст.ст. 248, 249 КУпАП, ст.268 КУпАП, тобто всі справи розглядаються в присутності особи, яка вчинила правопорушення, а в разі її відсутності справа розглядається тільки в тому випадку, коли особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (в матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме судової повістки). Особам, які притягуються до відповідальності роз’яснюються їх права, а саме: знайомитися з матеріалами справи, додавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися допомогою адвоката тощо, з’ясовуються всі обставини передбачені ст.ст. 247, 280 КУпАП, в тому числі шляхом допиту свідків.

При визначенні міри відповідальності правопорушника береться до уваги, що основна мета адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення судом завжди враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Крім того, звертається особлива увага на наявність акту медичного обстеження на стан алкогольного сп’яніння, а у випадках ухилення особи від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння на зазначення у протоколі даного факту ухилення від проходження медичного огляду в присутності двох свідків.

Аналізом встановлено, що провадження у вказаній категорії справ про адміністративні правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП) закрито у 7-ми випадках, а саме: при притягненні до адміністративної відповідальності у однієї особи при проходженні медичного огляду на стан сп’яніння в центральній місцевій медичній установі, висновок вказав, що в стані алкогольного сп’яніння не перебуває, у п’яти осіб не встановлено факт керування автомобілем в стані алкогольного сп’янінні чи відмову від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан сп’яніння, і щодо однієї особи в протоколі про адміністративне правопорушення здійснено виправлення дати, часу та місця його складання, чим порушено вимоги ч.7 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, згідно якої не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в даних випадках подія адміністративного порушення відсутня, і в їх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Серед проблем, що найчастіше зустрічаються при застосуванні судом чинного законодавства під час розгляду справ аналізованої категорії, можна назвати неналежним чином оформлені працівниками поліції протоколи про адміністративні правопорушення. Так, у більшості проблемних випадків, ними не виконуються або не повністю виконуються вимоги Інструкції з їх оформлення, зокрема, має виправлення відомостей в графах «дата» та «час» складання, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено, в матеріалах відсутні будь-які дані про наявність чи відсутність посвідчення водія на керування транспортним засобом, відсутні адреси проживання свідків, не додано відео нагрудних камер поліцейських, хоча в протоколі зазначено, що додаються. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу
про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис, який засвідчується підписами двох свідків, що в протоколах не зазначено, у розділі відомостей про особу, яка вчинила правопорушення, часто не зазначаються дані про фактичне місце проживання особи на час вчинення правопорушення. У деяких матеріалах справи нерідко не було доказів, які б підтверджували факт вчинення особою правопорушення, даних про те, чи притягалася вона до адміністративної відповідальності раніше, не додавались копії постанов суду про притягнення правопорушника до відповідальності за попередній період ( це стосується ч. 2 ст. 130 та ч. З ст. 130 КУпАП ), а також пояснень цієї особи, свідків або підписів останніх.

Недотримання вимог ст. 256 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення призводить до вимушеної тяганини з розглядом справ, а іноді й до спливу строків притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. Через неточні та неправильні записи у протоколах про місце реєстрації правопорушників або фактичне місце проживання правопорушників судом здійснювались повторні їх виклики для розгляду справ, у деяких випадках є неявка правопорушників до суду, які у такий спосіб намагаються уникнути адміністративної відповідальності за вчинене і різними способами (виїзд на заробітки, переїзд в іншу місцевість та ін.) ухиляються від отримання повістки до суду, в результаті чого також спливають строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналіз видів накладених судом адміністративних стягнень дає можливість зробити висновок, що найчастіше до порушників, які керували транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння: а саме у 21 випадку застосовувався штраф, з яких у 17-ти випадках з позбавленням права керування транспортними засобами.

Виходячи з вимог ст.ст. 33, 34, 35 КУпАП, судом призначалося правопорушникам адміністративне стягнення в межах, встановлених цим Кодексом.

На адмінправопорушників було накладено адміністративні стягнення у виді штрафу на загальну суму 224400 грн., з яких сплачено добровільно 132770 грн.

Всі постанови суддів про накладення адміністративних стягнень по аналізованій категорії справ звернено до виконання вчасно.

Таким чином, результати проведеного узагальнення свідчить про суворе дотримання суддею Чечельницького районного суду Вінницької області вимог чинного законодавства під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення, а притягнення порушників до відповідальності здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом та в межах компетенції суду.