flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду справ окремого провадження Чечельницьким районним судом Вінницької області за І півріччя 2019 року

28 листопада 2019, 09:15

Узагальнення судової практики розгляду справ окремого провадження Чечельницьким районним судом Вінницької області за І півріччя 2019 року

 

Відповідно до плану роботи Чечельницького районного суду Вінницької області на перше півріччя 2019 року було проведено узагальнення судової практики по розгляду справ окремого провадження за перше півріччя 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

5) усиновлення;

6) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

7) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;

8) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

9) визнання спадщини від умерлої;

10) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

11) про обов’язкову  госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

12) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

13) справи, що виникають із сімейних правовідносин ( надання права на шлюб, розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, поновлення шлюбу після його розірвання, встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя);

14) інші.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої ст.234 ЦПК України, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

 

Протягом першого півріччя 2019 року на розгляді Чечельницького районного суду Вінницької області перебувало 20 цивільних справ окремого провадження з них 11 справ надійшли у звітному періоді, розглянуто 18 з яких: 14 розглянуті з ухваленням рішення, 4 залишено без розгляду та 2 нерозглянуті на кінець звітного періоду.

По категоріях справ:

          -14 справ про встановлення фактів, що має юридичне значення, з них 10 справ розглянуто із ухваленням рішення про задоволення заяви, 2 справи із залишенням заяви без розгляду;

- 1 справа про встановлення факту смерті – заяву задоволено;

- 1 справа про встановлення фактів смерті осіб на тимчасово окупованій території України – заяву задоволено;

- 4 справи про визнання спадщини відумерлою, з них: 2 справи -задоволено, 2 справи залишено заяви без розгляду.

Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при  розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Кожна із категорій справ окремого провадження має певні особливості, але для них характерні спільні ознаки:

- у порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне;

- мета судового розгляду - встановлення наявності або відсутності факту;

- факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення;

- факт повинен мати безспірний характер. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК України);

- закон у більшості випадків точно встановлює коло осіб, які можуть порушити справу (статті 237, 260, 269, 274 ЦПК України);

- справи окремого провадження розглядаються судом за участю заявника, заінтересованих осіб або організацій (справи порушуються заявою, а тому - немає позовної заяви, немає і позову; немає сторін, тому що не вирішується спір про право, а є заявники, заінтересовані особи).

- немає окремих інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (співучасті, зустрічного позову, забезпечення позову, мирової угоди, третіх осіб).

Судовий розгляд кожної категорії справ окремого провадження має свої істотні особливості.

За загальним правилом всі справи окремого провадження розглядаються суддею одноособово. Що стосується справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, усиновлення, надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, то вони розглядаються судом у складі одного судді і двох присяжних.

Судові рішення у справах окремого провадження не підлягають примусовому виконанню. Вони є підставою для оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян.

Порівняно з позовним провадженням, розглядаючи справи окремого провадження, суд зобов'язаний вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Справи окремого провадження розглядаються за загальним правилом у тому ж порядку, що і справи позовного провадження. Однак відсутність в них спору про право цивільне обумовлює встановлення для них деяких особливостей. Справи окремого провадження порушуються не інакше, як за заявою, яка містить вимогу до суду, а отже окреме провадження - непозовне і одностороннє, воно не містить ні матеріально-правових вимог, ні адресатів такої вимоги.

Саме односторонність форми окремого провадження і визначає всі інші особливості. На відміну від позовного, окреме провадження не ґрунтується на принципі змагальності та відрізняється від позовного провадження межами судового розгляду. 

Безспірне одностороннє окреме провадження характеризується і такою особливістю, як обов'язкова участь в ньому заявника та заінтересованих осіб. Рішення суду по справі не набуває ознак винятковості. Обставини, встановлені рішенням суду у справі, яка розглядалася в порядку окремого провадження, можуть бути оспорені шляхом пред'явлення позову в загальному порядку.

Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і закриття справи у зв'язку з укладенням мирової угоди.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду й роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження. Суд розглядає справи про встановлення факту:

родинних відносин між фізичними особами;

перебування фізичної особи на утриманні;

каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомо­ги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по бать­кові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом дер­жавної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом держав­ної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За наявності відповідних умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Судова практика до таких фактів відносить:

- визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 р.;

- батьківства;

- реєстрації батьківства;

- факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини;

- факти володіння будівлею на праві приватної власності.

Суд може встановлювати факти, якщо вони й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах із громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину в особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом). 

Не підлягають розгляду судами в порядку встановлення фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення фактів щодо яких передбачено спеціальний порядок.

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах дер­жавної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

 Справи окремого провадження розглядаються за загальним правилом у тому ж порядку, що і справи позовного провадження. Однак відсутність в них спору про право цивільне обумовлює встановлення для них деяких особливостей. Справи окремого провадження порушуються не інакше, як за заявою, яка містить вимогу до суду, а отже, окреме провадження - непозовне і одностороннє, воно не містить ні матеріально-правових вимог, ні адресатів такої вимоги. Якщо в процесі розгляду справи окремого провадження з'явиться сторона, то окреме провадження перестане існувати.

Саме односторонність форми окремого провадження і визначає всі інші особливості. На відміну від позовного, окреме провадження не ґрунтується на принципі змагальності та відрізняється від позовного провадження межами судового розгляду. Також в окремому провадженні не застосовуються інститути, тісно пов'язані із позовом, оскільки такий відсутній у справах окремого провадження. Зокрема, не може мати місце в окремому провадженні відмова від позову, визнання позову, зміна позовних вимог, вихід за межі заявлених вимог тощо.

Крім того, для деяких категорій справ окремого провадження Кодексом встановлені спеціальні строки їх розгляду. Це, зокрема, справи про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку, про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Безспірне одностороннє окреме провадження характеризується і такою особливістю, як обов'язкова участь в ньому заявника та заінтересованих осіб. Заявниками у справах окремого провадження можуть виступати особи, чиї права та інтереси стосуються ухваленого рішення. Це можуть бути батьки або один із них у справах про усиновлення їхньої дитини, орган опіки та піклування у справах про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, батьки особи, відносно якої вирішується питання про надання їй права на шлюб тощо.

Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи. В такому випадку особиста явка позивача не є обов'язковою, проте в судовому засіданні повинен брати участь представник. Його участь у справі є обов'язковою. Якщо представник теж не з'являється, суд не має правових підстав для задоволення позову.

Рішення суду по справі не набуває ознак винятковості. Обставини, встановлені рішенням суду у справі, яка розглядалася в порядку окремого провадження, можуть бути оспорені шляхом пред'явлення позову в загальному порядку.

У постановах Пленуму Верховного Суду України неодноразово зазначалися наслідки виникнення спору про право цивільне в порядку окремого провадження. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Проте є і винятки з правила. Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28.03.72 р. "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" одночасно зі спором про право цивільне питання про недієздатність громадянина може вирішуватись судом лише в тому разі, коли спір виник після смерті цього громадянина.

Підсумовуючи можемо зазначити, що  суд в цілому забезпечив правильне і своєчасне вирішення справ окремого провадження, незважаючи на неукомплектованість суддівського штату з 2017 року Чечельницький районний суд Вінницької області забезпечив належний рівень розгляду справ окремого провадження.

 

 

З метою виявлення та усунення помилок, необхідним є систематичне вивчення та узагальнення судової практики по окремим категоріям справ, обов'язково слід аналізувати судову практику, особливо з тих питань, що є  проблемними.  Слід звернути увагу на правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні справ, слідкувати за змінами в законодавстві,  враховувати положення Постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Постанов Пленуму Верховного Суду України, застосовувати правові позиції Верховного Суду України, вивчати та застосовувати практику Європейського суду з прав людини.

Проведене узагальнення показало, що в цілому проблемних та спірних питань при розгляді Чечельницьким районним судом Вінницької області зазначеної категорії справ у зазначеному періоді загалом не виникало, жодне процесуальне рішення суду у вказаних справах окремого провадження не було оскаржено до судів вищого рівня.

 

Помічник судді

Чечельницького районного суду Вінницької області         А.В. Мураховський