Чечельницький районний суд Вінницької області

07 травня 2019, 11:00

Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 173-2 КУпАП Чечельницьким районним судом Вінницької області за 2018 рік

Відповідно до плану роботи Чечельницького районного суду Вінницької області на перше півріччя 2019 року було проведено узагальнення судової практики по розгляду справ про адміністративні правопорушення по ст.173-2 КУпАП за 2018 рік.

Насильство в сім’ї належить до найбільш поширених форм порушення прав людини. Проблема насильства в сім’ї не має локального характеру, який був би зумовлений певними регіональними або соціальними особливостями, національними традиціями чи іншими факторами.

Відповідно до ст. 173-2 КУпАП, вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.

Під насильством в сім’ї наразі розуміють будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Відомо, що негативні емоції і почуття жертв сімейного насильства приводять до розладів діяльності нервової системи, зниження опору організму різним захворюванням і погіршенням стану здоров’я в цілому, вчиненню протиправних проявів. Виняткову небезпеку негативний вплив насильства в сім’ї становить для дітей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», розрізняють такі види насильства:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

- економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

- сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:

1) подружжя;

2) колишнє подружжя;

3) наречені;

4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);

5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;

6) особи, які мають спільну дитину (дітей);

7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);

8) дід (баба) та онук (онука);

9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);

10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);

11) рідні брати і сестри;

12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);

13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;

14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;

15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

В ході узагальнення судової практики з розгляду Чечельницьким районним судом Вінницької області справ про адміністративні правопорушення за ст. 173-2 КУпАП за 2018 рік встановлено, що до суду за даний період надійшло 26 адмінматеріалів. З них за даний період розглянуто 23 адмінматеріали з яких:

19 – накладено адміністративне стягнення у виді: штрафу – 13 та громадських робіт – 6;

2 – закрито провадження за відсутністю події складу адміністративного правопорушення;

1 – звільнено по ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення;

1 – закрито із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

3 - залишок нерозглянутих на кінець звітного періоду.

Основним видом накладення адміністративного стягнення застосовано штраф на загальну суму 2 295 грн., з яких 1870 грн. сплачено добровільно.

Більшість правопорушників що вчинили насильство в сім’ї - вчинили їх у віці від 20 до 45 років, основні причини скоєння таких злочинів полягають у соціальних проблемах – відсутності роботи, коштів для задоволення мінімальних потреб сім’ї, вживання алкоголю. Серед загальної статистики вчинення насильства в сім’ї переважає психічне насильство над жінками з боку чоловіків або осіб які проживають без реєстрації шлюбу. Наступну сходинку займає психічне насильство над батьками та братами, сестрами.

Проведене узагальнення показало, що в цілому проблемних та спірних питань при вирішенні Чечельницьким районним судом Вінницької області зазначеної категорії справ у 2018 році загалом не виникало, оскільки фактично у всіх розглянутих справах по ст.173-2 КУпАП за вказаний період особи, які притягувалися до адміністративної відповідальності, вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнавали.

Помічник судді

Чечельницького районного суду

Вінницької області А.В. Мураховський